Сім чеснот прем’єр-міністра України

Переклад з японської

"Тому я наказав собі жити, бо бувають моменти, коли просто продовжувати жити - це сміливий вчинок" – Сенека

Немає нічого важливішого в житті, ніж те, що ми робимо в даний момент. Все життя людини складається не більше ніж з моментів, нагромаджених один на одного, знову і знову. Зрозумівшому це,  прем’єр - міністр більше нема про що турбуватися, тому що він розуміє, що він повинен жити тільки зараз з максимальною інтенсивністю.

Щоранку прем’єр - міністр готовий померти. У ранковій медитації він бачить, що його вбивають, знову і знову - стрілами, кулями, мечами і списами; його уносить приливна хвиля; спалюють  вогнем; уражають блискавкою; він вмирає при землетрусі; падає з великої висоти; піддається впливу хвороби. Він живе і переживає це в своєму розумі до тих пір, поки це його більше не турбуватиме. У нього немає вибору. Кожен день. Як тільки він йде через парадні двері, він оточений ворогами. Він оточений смертю. Це життя прем’єр - міністра.

Сувора підготовка прем’єр - міністра починається в дитинстві. Фізична культура, літературознавство, математика, поезія, духовна дисципліна - це області, з якими дитина знайомиться вперше. Коли дитина підросте, вона починає вивчати шлях політика.

Але сім чеснот кодексу прем’єр – міністра повинні бути понад усе.

1. Здатність - це влада людини приймати рішення про те, як вести себе у відповідності з розумом, не вагаючись; померти, коли померти - правильно, вдарити, коли вдарити - правильно. Це хребет, який надає твердість і зростання. Без хребта голова не може триматися, руки не можуть рухатися, ноги не можуть стояти. Ні талант, ні навчання не можуть перетворити людський каркас у прем’єр – міністра.

Включити в своє життя цей принцип не так просто, як підкоритися закону в сучасну епоху. Це вимагає роздумів про те, що є справедливим, а також відстоювання цінності підтримки морального характеру у часи великої корупції та насильства. Прем’єр – міністр, який живе за цим визначенням, вважатиметься людиною прямолінійною, і буде удостоєний високого становища.

2. Виявляти хоробрість в кожен момент життя, в небезпеку чи ні. Потрібно розрізняти хоробрість і відвагу: хоробрість гідна того, щоб бути зарахованою до чеснот тільки в тому випадку, якщо вона проявляється у справі праведності і справедливості. Мужність - це робити те, що правильно. Знати, що правильно, і нічого не робити - це боягузтво.

Проста хоробрість - це те, що найлегше апелює до юнацького розуму, а тому не кваліфікується як чеснота, а скоріше як простий прояв его та емоцій. Тільки тоді, коли хоробрість підживлюється праведністю і справедливістю, вона може бути кваліфікована як чеснота.

3. Прем’єр – міністр, який наділений владою керувати і владою вбивати, повинен демонструвати настільки ж незвичайну силу доброзичливості і милосердя: великодушність, любов до інших, співчуття - ті риси доброзичливості, які є вищим атрибутом людської душі.

Милосердя для прем’єр – міністра не є сліпим поривом, а визнанням належної поваги до справедливості; коли милосердя залишається не просто станом душі, але де воно підкріплене владою рятувати або вбивати.

4. У справжніх прем’єр – міністрів немає причин бути жорстокими. Їм не потрібно доводити свою силу. Їх поважають не тільки за їх силу, а й за відносини з іншими. Справжня сила прем’єр – міністра проявляється у важкі часи.

Прем’єр – міністр вважає, що повага має бути виразом доброзичливого ставлення до почуттів інших; це погана чеснота, якщо вона мотивована тільки страхом образити гарний смак.

5. Коли прем’єр – міністра каже, що він буде виконувати дію, це те саме, що він її зробить. Ніщо не повинно заважати йому завершити те, що, за його словами, він зробить. Він не повинен давати слово, і не повинен обіцяти, бо говорити і робити для прем’єр – міністра - це одна і та ж дія.

Щирість повинна проявлятися в усьому, що робить прем’єр – міністр, без чого ця чеснота - порожня форма.

6. Почуття честі, яскраве усвідомлення гідності і цінності особистості, характеризує прем’єр – міністра. Він народився і виріс, щоб цінувати обов'язки і привілеї своєї професії. Страх перед ганьбою висить як меч над головою кожного прем’єр – міністра.

Для прем’єр – міністра немає ніякої капітуляції в битві. Якщо він був захоплений в полон, то він краще покінчить із собою, бо це краще, ніж потрапити в руки ворога. Для прем’єр – міністра честь безперечно цінніша за саме життя.

7. Людина несе відповідальність за все, що вона зробила та сказала і і за всі наслідки, які підуть за цим. Прем’єр – міністр повинен бути безмірно відданий всім тим, хто перебуває під його опікою. Для всіх, за кого він несе відповідальність, він повинен залишатися несамовито вірним.

Лояльність прем’єр – міністра це те ж саме, що інстинктивна лояльність тварини - навіть перед лицем екстремальних труднощів і небезпек, він ніколи не буде покинутий.